СКИНБЕЇ, ЇВ,

Скинбеї, їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк…. (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її. Грин. II. 241. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 134.